Майстер-клас

Майстер – клас
Метод "кроссенс" на уроках української літератури

Посередній  учитель розповідає,
Хороший учитель пояснює,
Кращий учитель демонструє,
Великий учитель надихає

 Уіл`ям  Артур Уорд

Мабуть, немає серед нас учителя, який би не прагнув стати великим учителем, тобто таким, який розвиває  в учнів уміння  самостійно вчитися, критично мислити, розвивати здатність  до  самопізнання  і самореалізації  особистості  у  різних  видах  творчої  діяльності. 

Сьогодні педагогічна наука пропонує нам безліч методик і технологій навчання, в тому числі й інтерактивне, яке вже кілька років ми активно використовуємо у своїй роботі. До інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання. Але я переконана,  саме інтерактивні  технології  навчання  викликають  інтерес  до  пізнавального процесу,  розвивають  творчий  потенціал  особистості,  розумову  та  емоційні  сфери.

Давайте пригадаємо відомі нам інтерактивні методи.

1. Цей метод вчить працювати "у команді" для опрацювання значної кількості інформації за короткий проміжок часу. "Ажурна пилка".

2. Популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування проблеми, стимулюють творче мислення. «Мозковий штурм»

3. Метод використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метод має таку структуру та етапи: позиція, обґрунтування, приклад, висновки. «ПРЕС»

               4. Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами, який дозволяє висловити свою точку зору на певну проблему.«Займи позицію»

5. Метод дає можливість учням взятии участь у передачі своїх знань однокласникам. «Навчаючи - учусь»

6. Метод надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. «Мікрофон»

7. Метод  передбачає самостійність учнів у постановці проблеми, розробці детального плану її дослідження та визначення кінцевого продукту, який можна побачити, осмислити, застосувати у практичній діяльності. «Проект»

8. Метод є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати. «Робота в парах»

Великий простір для образів розкривається на ниві літератури, де кожне з сотень понять просить і навіть вимагає картинки, хоча б намальованї уявою. У той же час важливо підкреслити, що робота з образами повинна виходити на високий творчий рівень, дозволяючи трактувати й інтерпретувати наявний матеріал зі своєї точки зору, залишаючи простір для індивідуальності. У цьому сенсі хорошим засобом для творчості, яке можна зробити частиною систематичної роботи з предмета, є кроссенс.

Слово "кроссенс" означає "перетин смислів" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Ця унікальна ідея належить письменникові, педагогу і математику Сергію Федину і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Що значить перетин смислів? Давайте розглянемо на спрощеному варіанті невеликого ланцюжка асоціацій: кроссенс «Батьківщина»

ЯК ПРАЦЮЄ?

Кроссенс представляє з себе асоціативний ланцюжок, стандартне поле з дев'яти квадратиків . Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька. Зв'язки можуть бути як поверхневими, так і глибинними, але в будь-якому випадку це вправа для розвитку логічного і творчого мислення. 

Підкоряючись нормам читання, потрібно  читати зверху вниз і зліва направо. Хоча можна почати з будь-якої зрозумілої картинки.

«Батьківщина» Тлумачення
1.    Пам'ятник Б.Хмельницькому – Київ, столиця;
2.    Шоломов воїнів-русичів – Київська Русь;
3.    Кочівники -  воїни -  печеніги – вороги;
4.    Україна – народ – єдність кордонів;
5.    Символіка України;
6.    Козак Мамай – символ козацтва, звитяги, боротьби;
7.    Рука, пальці, прапор України -  єдність, цілісність;
8.    Воїни – АТО – боротьба за єдність України;
9.    Майдан, вогонь – революція Гідності.

«Франко» Тлумачення

1.    Молот, ковадло – кузня – батько – перша школа;
2.    Клас – аудиторія – викладач, писав про школу;
3.    Дитина – сміх – дитяча тематика, можливий варіант – «Бористав сміється»;
4.    Листя – збірка «Зів'яле листя»;
5.    І.Я.Франко;
6.    Картина «Сікстинська мадонна» - сонет «Сікстинська мадонна»;
7.    Скеля – вірш  «Каменярі»;
8.    Птах, беркут – повість «Захар Беркут»;
9.    Хмари – воля , Бог, релігійна тема .

 «Шевченко» Тлумачення 

1.    Молот, ковадло – кузня – батько – перша школа;
2.    Клас – аудиторія – викладач, писав про школу;
3.    Дитина – сміх – дитяча тематика, можливий варіант – «Бористав сміється»;
4.    Листя – збірка «Зів'яле листя»;
5.    І.Я.Франко;
6.    Картина «Сікстинська мадонна» - сонет «Сікстинська мадонна»;
7.    Скеля – вірш  «Каменярі»;
8.    Птах, беркут – повість «Захар Беркут»;
9.    Хмари – воля , Бог, релігійна тема .

Проблема, з якою часто стикаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не дуже зрозумілі або надто загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка - хто або що зображено на кожній картинці, а завдання - знайти зв'язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, відшукавши єдину нитку асоціацій.

Підсумок

Метод навчання кроссенс має наочний, еврестичний характер. Сприяє процесу індивідуально-особистісної життєтворчості учнів, формує особистісні якості учня такі як гуманність, інелегентність, соціальна активність, громадянська відповідальність, правдивість, порядність, працьвитість тощо. Використання методу "Кроссенс" проявляє себе як метод формування соціальної компетентності у структурі уроку тому що багато в чому змінює мислення і мову учнів, надаючи і тому, й іншому інтегрований, системний характер. 

  

   При створенні кроссенса можна скористатися таким  алгоритмом:
1.    Визначити тематику(загальну ідею).
2.    Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3.    Найти зв'язок  між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів.
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центральний квадрат).
6.    Виділити особливості кожного елемента навколо центрального квадрата.
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.     Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення  кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.