У нинішніх дискусіях, що точаться навколо проблем функціонування української мови, помітне місце посідають питання нової редакції “Українського правопису”. І це не випадково. Значення стабільної орфографії для духовної культури — велетенське, адже вона забезпечує міцність норми літературної мови, сприяє освіті й усталенню грамотності громадян.Орфографія є важливим складником етнічної культури і невід’ємним її атрибутом, тому царський уряд забороняв український національний правопис, а радянські функціонери прямо втручалися в справи орфографії.
В.Калашник, професор, член Національної Правописної комісії при Кабінеті міністрів України, академік АН Вищої школи України завідувач кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна спробував пояснити суть окремих нововведень і обгрунтувати неприйнятність кількох положень. Пропоную і вам, шановні читачі, висловити своє ставлення до запропонованих нових змін."Що пропонується в проекті змінити у чинному українському правописі і наскільки потрібні пропоновані зміни? Скажу відразу, що в ряді моментів правопис спрощується, а це в свою чергу має полегшити оволодіння писемною формою української мови. Так, на думку авторів проекту, слід писати окремо пів з усіма словами, якщо позначається половина чогось: пів яблука, пів аркуша, пів Харкова і т. ін. Очевидно, це зробити доцільно, оскільки зняті будуть написання через дефіс, разом, через апостроф. Разом будуть писатися лише ті слова, які виражають одне поняття (півколо, півлітра, півострів тощо).
Цілком прийнятним є написання ав на місці ау, оскільки в цьому випадку немає у вимові повноголосого у, який треба вимовляти при його написанні, а є так званий у нескладовий, як, наприклад, у слові давно -[дауно]. Таким чином має бути написання: авдиторія, інавгурація, павза, фавна і т.ін., що, зважаючи на фонетичний принцип письма, як провідний у нашому правописі, повністю узгоджується з вимовою.
Є достатні підстави писати проєкт, оскільки йотація голосного е "запрограмована" мовою-джерелом. У російській мові тут відповідно й пишеться потрібна літера: проект. А ми досі відбиваємо російську вимову з тенденцією до е і значною мірою спотворюємо запозичене слово. В іншому разі ми сліпо перемальовуємо російські літери.
Не все можна прийняти з пропозицій заміни написання іа всередині слова на ія: матеріяльний- замість матеріальний і под., хоч у наведеному прикладі вимова нерідко засвідчує такий варіант. Чи не найбільше підстав такої зміни у слові геніальний, оскільки від базового слова геній постає форма геніяльний. Отже, у цьому пункті необхідно зважати на мовні закони, проте не можна залишати поза увагою і традицію вживання.
Останнє зауваження стосується й написання через апостроф слів іншомовного походження (б"юро, б"юджет, п"юре тощо - замість бюро, бюджет, пюре), хоча прийняття його спростило б передавання на письмі пом"якшених губних у сполученні з голосним, що не пом"якшує попереднього приголосного.
Зваженого підходу потребує, на мою думку, повернення написання початкового и (у словнику за редакцією Бориса Грінченка на цю літеру подано близько 100 слів). Слова ич, инший, иноді, индик, ирій, иній властиві живому мовленню, і правописом, на мою думку, варто було б закріпити відповідну вимову. Зараз ми вживаємо дві форми з різним написанням ірій і вирій. Зовсім нелогічно виводити форму вирій з ірій, що зайвий раз підтверджує наявність початкового и у цьому слові. Проте не слід залучати до літературного вжитку діалектні слова, що містяться у згаданому словнику, і тим більше - не поширювати таке написання на запозичені слова з подібними звукосполуками.
У пропонованих змінах українського правопису є одне: прагнення зберегти своєрідність української мови й привести правописну її систему у відповідність із законами мовного розвитку, беручи до уваги сучасний стан державної мови. Боятися правописних змін, якщо вони будуть прийняті, не слід. Перехідний період у кілька років дозволить досить легко і безпроблемно засвоїти нові написання".
Немає коментарів:
Дописати коментар